Головна » Статті » 2014 \ № 2 » РОЗДІЛ 5. МІЖНАРОДНЕ НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

У категорії матеріалів: 3
Показано матеріалів: 1-3

Сортувати за: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам

M. Podleśny

Ban on Interrogation of Priest about Facts Subject to the Seal of Confession in Polish General Administrative Proceedings

 

Подлєсни М. Заборона на допит священнослужителя про факти, що повідомлені на сповіді, у польських загальних адміністративних процедурах. Відповідно до ст. 25 Конституції Республіки Польща, органи державної влади повинні залишатися неупередженими у своїх релігійних і філософських переконаннях, а також світогляді, забезпечуючи свободу їх вираження в суспільному житті. Ця модель поділу церкви і держави застосовується до всіх церков і релігійних об'єднань. У 1992 р. Верховний Суд Польщі ухвалив, що священик як особа, яка належить до католицької церкви або будь-якої іншої церкви або релігійного об'єднання, відрізняється від інших віруючих тим, що він або вона були призначені організовувати і проводити релігійні служби. Тому заборона на допит священнослужителя поширюється на усі релігійні об'єднання, якщо тільки ці церкви і релігійні асоціації працюють легально і забезпечують віруючим обряд сповіді. Обов'язок зберігати таємницю сповіді пояснюється католицькою церквою на прикладі двох видів духовних благ, які повинні бути захищені. Вони включають в себе щире каяття (bonum penitentum) і таїнство сповіді (bonum sacramenti). Прикладом відносин між державою та релігійними об'єднаннями є захист конфіденційної інформації, обмін якою відбувається під час сповіді. Заборона на допит священника про факти, які він або вона дізналася під час сповіді, є абсолютною, тобто не передбачає будь-яких винятків. А це означає, що не існує жодних юридичних або фактичних можливостей отримання доказів, які є предметом вищевказаної заборони. Що стосується третіх осіб, які випадково отримали доступ до інформації, що міститься в сповіді або наданої духівником під час сповіді, то за висновком автора такі особи можуть виступати свідками і заборона ст. 82 Адміністративного процесуального кодексу Польщі на них не поширюється. Автор вважає, що таке регулювання є не етичним і морально сумнівним, а тому у вказану статтю має бути внесено доповнення, яке б поширила заборону розголошувати таємницю сповіді і на третіх осіб.

Ключові слова: адміністративне судочинство,  допит, священнослужитель, таємниця сповіді.

Подлесны М. Запрет на допрос священнослужителя о фактах, которые сообщены на исповеди, в польских общих административных процедурах. В соответствии со ст. 25 Конституции Республики Польша, органы государственной власти должны оставаться беспристрастными в своих религиозных и философских убеждениях, а также мировоззрении, обеспечивая свободу их выражения в общественной жизни. Эта модель разделения церкви и государства применяется ко всем церквям и религиозным объединениям. Примером отношений между государством и религиозными объединениями является защита конфиденциальной информации, обмен которой происходит во время исповеди. В 1992 г. Верховный Суд Польши постановил, что священник как лицо, принадлежащее к католической церкви или любой другой церкви или религиозному объединению, отличается от других верующих  тем, что он или она были назначены организовывать и проводить религиозные службы. Поэтому запрет допроса священнослужителя распространяется на все религиозные объединения, если только церкви и религиозные ассоциации работают легально и проводят обряд исповеди. Обязанность хранить тайну исповеди объясняется католической церковью на примере двух видов духовных благ, которые должны быть защищены. Они включают в себя искреннее раскаяние (bonum penitentum) и таинство исповеди (bonum sacramenti). Запрет на допрос священника о фактах, которые он или она узнали во время исповеди, является абсолютным, то есть не предусматривает каких-либо исключений. А это значит, что не существует никаких юридических или фактических возможностей получения доказательств, которые являются предметом вышеуказанного запрета. Относительно третьих лиц, которые случайно получили доступ к информации, содержащейся в исповеди или предоставленной духовником во время исповеди, то по заключению автора такие лица могут свидетельствовать и запрет ст. 82 Административного процессуального кодекса Польши не распространяется на них. Автор считает, что такое регулирование является не этичным и морально сомнительным, а потому в указанную статью должны быть внесены дополнения, в соответсвии с которыми запрет разглашать тайну исповеди возлагался бы и на третьи лица.

Ключевые слова: административное судопроизводство,  допрос, священнослужитель,  тайна исповеди.

 

РОЗДІЛ 5. МІЖНАРОДНЕ НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО | Переглядів: 731 | Додав: event | Дата: 03.05.2015 | Коментарі (0)

M. Grzeszczuk

Notion of a Social Organisation in Polish General Administrative Proceedings. Chosen Aspects

Гжещук М. Поняття громадської організації в польських загальних адміністративних провадженнях. Окремі аспекти. У статті розглядається проблеми, пов'язані з поняттям громадської організації в загальних адміністративних провадженнях. Відповідно до законодавчого визначення громадськими організаціями є  професійні організації, самоврядування, колективні організації та інші громадські організації (ст. 5 § 2 пункт 5 Кодексу адміністративного судочинства Польщі). Таким чином, законодавець перераховує тільки категорії суб'єктів права, які відповідають нечітким критеріям громадських організацій. Автор вважає, що структура цього визначення містить логічну помилку у вигляді так званого порочного кола. Цей тип помилки відбувається, коли значення поняття його творцем пояснюється за допомогою слова або виразу, яке незрозуміле для інших. В результаті помилки наведене визначення скоріше приховує зміст поняття громадської і ускладнює його інтерпретацію. Для правильного уявлення про зміст поняття, що аналізується, слід зосередитися на його структурі та юридичних категоріях, що його складають. Автор дійшов висновку, що поняття громадської організації слід змініти, навівши загальні та спеціальні змістовні та функціональні ознаки подібних соціальних утворень. На даний час автор вважає, що правильним є таке тлумачення поняття громадської організації у польському законодавстві, яке б було наближеним до поняття неурядової організації, що вживається у міжнародному праві.

Ключові слова: адміністративне провадження, громадська організація, визначення, поняття.

Гжещук М. Понятие общественной организации в польских общих административных производствах. Отдельные аспекты. В статье рассматривается проблемы, связанные с понятием общественной организации в общих административных производствах. Согласно законодательного определения общественными организациями являются профессиональные организации, самоуправление, коллективные организации и другие общественные организации (ст. 5 § 2 пункт 5 Кодекса административного судопроизводства Польши). Таким образом, законодатель перечисляет только категории субъектов права, которые соответствуют нечетким критериям общественных организаций. Автор считает, что структура этого определения содержит логическую ошибку в виде так называемого порочного круга. Этот тип ошибки происходит, когда значение понятия его создателем объясняется с помощью слова или выражения, которое непонятно для других. В результате ошибки приведенное определение скорее скрывает содержание понятия общественной организации и усложняет его интерпретацию. Для правильного представления о содержании понятия общественной организации следует сосредоточиться на его структуре и юридических категориях, которые ее составляют. Автор пришел к выводу, что понятие общественной организации следует изменить, приведя общие и специальные содержательные и функциональные признаки подобных социальных образований. В настоящее время автор считает, что правильным является такое толкование понятия общественной организации в польском законодательстве, которое бы было близко к понятию неправительственной организации в международном праве.

Ключевые слова: административное производство, общественная организация, определения, понятия.


Р. Шиновски

Вооруженные Силы Республики Польша в нормативной системе

 

Шіновські Р. Збройні Сили Республіки Польща в нормативній системі. У статті автор узагальнює та аналізує норми військового права Республіки Польща. Принципами функціонування Збройних Сил відповідно до законодавства є: 1) принцип служби Збройних Сил в рамках виконання завдань, для яких вони призначені в державі, 2) принцип нейтралітету Збройних Сил в політичних справах, 3) принцип підпорядкування Збройних Сил громадському і демократичному контролю. Принцип служби Збройних Cил в рамках виконання державних завдань передбачає, що військовослужбовці забезпечують зaхист незалежності держави та неподільності її території, a також безпеку і недоторканність її кордонів. Принцип нейтралітету армії (політичного, партійного) означає обмеження участі військовослужбовців у суспільному житті. Суть цивільного та демократичного контролю за збройними силами передбачає, що його здійснення належить обраній на виборній основі парламентської більшості й створеному нею уряду, відповідальному перед парламентом.

Автор зробив висновок, що в демократичній державі Збройні сили не володіють привілейованим становищем серед інших організацій держави і у зв'язку з цим на них поширюються ті ж правила, яким підпорядковані інші цивільні державні структури. Державна влада регулює основи політики безпеки і обороноздатності держави, визначає розмір витрат на оборону, розмір (чисельність) Збройних Сил, їх загальний склад, а також основні принципи їх організації та функціонування.

Ключові слова: Збройні Сили Республіки Польща, військова служба, принципи діяльності Збройних сил, нейтралітет Збройних сил, підпорядкування Збройних Сил громадському і демократичного контролю.

Shinovski R. Armed Forces of the Republic of Poland in the Normative System. The author summarizes and analyzes the norms of military law of the Republic of Poland. Principles of functioning of the Armed Forces under the law are: 1) the principle of Armed Forces service for tasks which they are intended in the state, 2) the principle of Armed Forces neutrality in political affairs, 3) the principle of Armed Forces subordination to civilian and democratic control. The principle of Armed Forces service as part of the public tasks provides that soldiers ensure protection of independence of the state and the indivisibility of their territory, a well as the safety and security of its borders. The principle of political neutrality of the army denotes the restriction of military participation in public life. The essence of civil and democratic control of the Armed Forces provides that it belongs to the implementation of the chosen, elected parliamentary majority and they created a government responsible to parliament.

Author made a conclusion that in a democratic state Armed Forces don’t have a privileged position among the other institutions and therefore are subject to the same rules that govern other government organs. State authorities regulate the policy framework security and defense of the state, determine the size of defense spending, the scope (number) of the Armed Forces, their general structure, as well as the basic principles of their organization and functioning.

Key words: Armed Forces of the Republic of Poland, military service, principles of activity of Armed Forces, Armed Forces neutrality, principle of Armed Forces subordination to the civilian атnd democratic control.

 


ВІДПОВІДАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР
Крикунов Олександр Вікторович
4025 м. Луцьк
вул. Винниченка, 30



+38 (0332) 240411 ipsnu2013@gmail.com
Мапа
sample map